Чому зебри не страждають на виразку

Понад дві тисячі років тому Арістотель (з причин, невідомих навіть найрозумнішим представникам людства) зробив розтин декількох мерт­вих гієн і описав побачене у своєму трактаті «Історія тварин». Знавці гієн того часу вважали гієн гермафродитами (коли у тварини є і жіночі, і чоловічі статеві органи). Насправді гієн можна назвати псевдогерма­фродитами (вони лише такими здаються). У самок є фальшива мошонка з ущільнених жирових клітин; у них немає пеніса як такого, але збільшений клітор здатний до ерекції. Мушу додати, що за допомогою клітора гієни-самки також займаються сексом і через нього народжують дітей. Досить дико, як на мене. Лоренс Френк, один з небагатьох експертів з геніталій гієн у нашому світі, на деякий час усипляв тварину спеціальним дротиком і переносив до нас у кемпінг. Далі ми починали її досліджувати, і десь хвилин за 20 Лоренс робив більш-менш упевнене припущення про стать гієни. (Але самі гієни добре розбираються між собою, хто якої статі, найімовірніше, через запах.)

Мабуть, найцікавішим про гієн є досить правдоподібна теорія про причини такої еволюції будови їхнього тіла; теорія дещо заскладна, тому наводити тут її не буду. Зараз варто лише зазначити, що гієни мають не тільки унікальні геніталії, але й унікальним чином використовують ці органи для соціальної комунікації. І тут свою роль може відіграти стрес.

Самці соціальних видів ссавців демонструють свою ерекцію у ситуаціях суперечок із суперниками на знак свого домінування. Якщо один самець хоче показати іншому, хто в домі хазяїн, він викликає в себе ерекцію і відкрито демонструє її супернику. Соціальні примати займаються цим увесь свій час. Однак у гієн ерекція є знаком соціального підпорядкування. Коли самцю погрожує якась розлючена самка, він показує їй свою ерекцію і ніби говорить: «Подивись, я всього лише нікчемний самець, не чіпай мене, я вже йду». Самка з невисоким статусом робить те саме — коли на неї збирається напасти авторитетна самка, вона викликає в себе кліторальну ерекцію і демонструє її: «Дивись, я як ті самці, не нападай на мене — ти і так розумієш, що сильніша за мене, для чого тобі зайвий клопіт?» Отже, у гієн ерекція виникає в ситуації стресу. Як порівнювати з іншими ссавцями, у самців гієн автономна нервова система прокладена з точністю до навпаки — як інакше пояснити той факт, що стрес викликає в них ерекцію? Ця теорія ще не доведена в повному обсязі, але, можливо, вченим з Берклі, які працюють над цим, вдасться вичавити з платників податків трохи грошей, які інакше могли б піти якимось нафтовим корпораціям.

Отже, гієни є винятком у правилі про поганий вплив стресу на еректильну функцію. Це відкриття ще раз показує, як «дивацтва» зоології можуть допомогти нам зрозуміти контекст нашої власної «нормальної» фізіології, ну, і також по-дружньому попереджає, чого варто чекати на побаченні з гієною.

ЖІНКИ: ПОДОВЖЕНИЙ ЦИКЛ ТА АМЕНОРЕЯ

Тепер поговоримо про жіночу репродуктивну систему. Основні принципи її роботи подібні до чоловічої. РФЛГ продукується у мозку, який спричиняє викид ЛГ та ФСГ з гіпофізу. ФСГ стимулює яєчники випустити яйцеклітину, а ЛГ стимулює яєчники до синтезу естрогену. Під час першої половини менструального циклу, «фолікулярного» етапу, рівні РФЛГ, ЛГ, ФСГ та естрогену збільшуються аж до піку овуляції. Тоді розпочинається друга половина циклу — «лютеїнова» фаза. Прогестерон, який виробляється в жовтому тілі яєчника, тепер стає основним гормоном у всьому процесі, адже він допомагає оболонці матки потовщитися настільки, щоб яйцеклітина (у разі запліднення після овуляції) могла прикріпитися до неї і розвинутися в ембріон. Через те, що викид гормонів має особливість ритмічно коливатися впродовж менструального циклу, частина гіпоталамусу, яка регулює викид цих гормонів, у жіночному організмі має більш складну структуру, ніж у чоловічому.

Перший варіант порушення жіночої репродуктивної системи внаслідок стресу стосується цікавого аспекту цієї системи. У кровообігу жінок (навіть тих, які належать до виду гієн) є невелика кількість чоловічого статевого гормону. У жінок цей гормон виділяється не з яєчників (як у гієн), а з надниркової залози. Обсяг цих «надниркових андрогенів» у жіночому організмі становить лише 5 % від їхнього обсягу в чоловічому, але цього достатньо для появи проблем^[50].

Фермент у жирових клітинах жіночого організму зазвичай руйнує ці андрогени, перетворюючи їх на естрогени. Проблему вирішено. Але якщо жінка недоїдає через поганий врожай? Маса тіла падає, жирові накопичення вичерпуються, і жиру для перетворення андрогену на естроген стає вже недостатньо. Отже, виробляється менше естрогену. Що ще більш важливо, підвищується концентрація андрогену, що заважає багатьом процесам репродуктивної системи (слід зазначити, що це лише один з механізмів негативного впливу недоїдання на репродуктивну систему).

Спрощена схема жіночої репродуктивної ендокринології. Гіпоталамус виділяє РФЛГ у місцевий кровообіг, який він поділяє з передньою часткою гіпофізу. РФЛГ запускає продукування гіпофізом ЛГ та ФСГ, які сприяють овуляції та викиду гормонів з яєчників.

Так само в репродуктивній системі стається збій через недоїдання з власної волі. Однією з відмінних характеристик нервової анорексії є розлади репродуктивної системи у (як правило) молодих жінок, які добровільно відмовляються від їжі. І проблема не тільки у втраті маси. Після відновлення маси в таких жінок менструальний цикл не завжди поновлюється, якщо не було усунено початкові психологічні стресогенні чинники. А виснаження жирових накопичень організму і зумовлена цим підвищена концентрація андрогену є однією з причин репродуктивних порушень у жінок, які займаються надмірною фізичною активністю. Як уже зазначалося, такі випадки фіксували в молодих дівчат, які професійно займалися танцями чи бігом,— період статевого дозрівання в них міг наступати із затримкою в декілька років. У дорослих жінок, які мають надмірні фізичні навантаження, менструальний цикл може стати нерегулярним або й зовсім зупинитися. Загалом усе логічно. Для жінки вагітність вимагає в середньому приблизно 50 000, а годування дитини приблизно 1000 калорій на день; і в цьому разі без достатньої кількості жирових запасів буде важко обійтися.

Стрес може порушувати діяльність репродуктивної системи не лише за рахунок скорочення кількості жирових клітин. У жіночому організмі відбувається багато процесів, подібних до процесів у чоловічому. Ендорфіни та енкефаліни призупиняють викид РФЛГ (це відбувається однаковою мірою як у жінок, так і у чоловіків, які професійно займаються спортом); пролактин та глюкокортикоїди блокують сприйнятливість гіпофізу до РФЛГ; глюкокортикоїди також впливають на яєчники, знижуючи їхню чутливість до ЛГ. У результаті ми маємо знижену секрецію ЛГ, ФСГ та естрогену, що зменшує ймовірність настання овуляції. Відтак, фолікулярна фаза подовжується, що також подовжує весь менструальний цикл загалом і зменшує його регулярність. У крайньому разі, весь механізм овуляції не просто відкладається в часі, а припиняється повністю — такий стан організму називається ановуляторною аменореєю.

Стрес може спричинити й інші порушення репродуктивної системи. Понижений рівень прогестерону не дозволяє оболонці матки потовщуватися. Викид пролактину під час стресу загострює цей процес, заважаючи і без того млявій активності прогестерону. Отже, навіть якщо в організмі вистачає гормонів для початку овуляції під час фолікулярної фази і яйцеклітина запліднюється, її прикріплення до матки малоймовірне.

Зниження рівня естрогену в організмі на тлі постійного стресу має наслідки не тільки для репродуктивної системи. Як ми вже обговорювали в Розділі 3, незважаючи на суперечки щодо того, чи попереджує естроген появу серцево-судинних захворювань, чітко встановлена його здатність захистити організм від остеопорозу, тоді як зниження рівня естрогену внаслідок стресу погано позначається на міцності кісток.

З усіх гормонів, які спричиняють порушення репродуктивної системи під час стресу, найбільш цікавим, на мою думку, є пролактин. Він має надзвичайно потужну та різнопланову дію, висока концентрація цього гормону в крові заважає настанню овуляції. Він не тільки відіграє суттєву роль у припиненні діяльності репродуктивної системи під час стресу або фізичних вправ, але й є основною причиною того, чому грудне вигодовування є таким ефективним методом контрацепції.

Я вже уявляю ваше здивування невігластву автора з Y-хромосомою — це ж усе бабусині казочки, грудне вигодовування не є ефективною контра­цепцією. Але насправді це чудовий метод і, найімовірніше, запобігає вагітності краще за будь-який інший метод. Потрібно лише правильно його застосовувати.

Грудне вигодовування викликає секрецію пролактину. Між сосками та гіпоталамусом проходить рефлективний канал. Коли здійснюється зовнішній вплив на сосок (як чоловічий, так і жіночий) за будь-якої причини, гіпоталамус віддає наказ гіпофізу виробити пролактин. А як нам уже відомо, велика кількість пролактину зупиняє діяльність репродуктивної системи.

Грудне вигодовування не вважається ефективним методом контрацепції у західному світі саме через механізм його здійснення. Впродовж приблизно шести місяців грудного вигодовування середньостатистична мати країн заходу годує дитину з пів десятка разів на день тривалістю від 30 до 60 хвилин кожен. Під час кожного годування рівень пролактину у крові збільшується за лічені секунди, а наприкінці годування пролактин так само швидко опускається до попереднього рівня. Отже, секреція пролактину є дуже нерівномірною.

Але так годують не всі жінки на планеті. Яскравий приклад було наведено кілька років тому в дослідженні племені бушменів з пустелі Калагарі в Південній Африці, які займаються переважно мисливством та збиральництвом (про це плем’я ще розповідається у фільмі «Мабуть, боги з’їхали з глузду»). Чоловіки та жінки племені бушменів часто кохаються, не використовуючи жодної контрацепції, але при цьому жінки наро­джують не частіше, ніж раз на чотири роки. З першого погляду, це легко пояснюється. Західні вчені подивилися на ці дані і сказали: «Вони ж мисливці-збиральники: їхнє життя коротке, важке і жорстоке, вони ж усі там помирають з голоду». Недоїдання і справді провокує зупинку овуляції.

Однак коли антропологи почали розбиратися детальніше, виявилося, що бушмени зовсім не страждають. Якщо ви колись зберетеся покинути західний світ, раджу вам стати саме мисливцем-збиральником, а не кочівником, що займається скотарством чи землеробством. Бушмени полюють та займаються збиральництвом лише кілька годин на день, а більшу частину свого часу просто сидять і їдять жирну їжу. Науковці назвали їх справжнім суспільством достатку. Тому відкидаємо ідею про народження дитини раз на чотири роки через недоїдання.